беркицьнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | берки́цьнув | берки́цьну | — | |
| Ти | берки́цьнув берки́цьнула | берки́цьнеш | берки́цьни | |
| Він Вона Воно |
берки́цьнув берки́цьнула берки́цьнуло | берки́цьне | — | |
| Ми | берки́цьнули | берки́цьнем(о) | берки́цьнім(о) | |
| Ви | берки́цьнули | берки́цьніть | ||
| Вони | берки́цьнули | берки́цьнуть | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | берки́цьнувши | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
бер-ки́ць-ну-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.
Корінь: -беркицьн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. однократне до беркицати. ◆ З несподіванки той [шпигун] утратив рівновагу й беркицнув рядом з Володею О. В. Донченко
- раптом кинути, перекинути кого-, що-небудь. ◆ Так і беркицьнув його на землю
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| беркицати | |
| раптом кинути, перекинути кого-, що-небудь | |