безцеремонний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безцеремо́нний	безцеремо́нна	безцеремо́нне	безцеремо́нні
Р.	безцеремо́нного	безцеремо́нної	безцеремо́нного	безцеремо́нних
Д.	безцеремо́нному	безцеремо́нній	безцеремо́нному	безцеремо́нним
З.	безцеремо́нного (іcт.) безцеремо́нний (неіст.)	безцеремо́нну	безцеремо́нне	безцеремо́нних (іст.) безцеремо́нні (неіст.)
О.	безцеремо́нним	безцеремо́нною	безцеремо́нним	безцеремо́нними
М.	безцеремо́ннім безцеремо́нному	безцеремо́нній	безцеремо́ннім безцеремо́нному	безцеремо́нних

без-це-ре-мо́н-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -церемон-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв'язний ◆ — А як тебе забавляють його [Боккаччо] комічні оповідання, в яких він такий безцеремонний Чернявський
   1. який не відповідає правилам пристойності, ввічливості ◆ Леся вибігла назустріч машиністці, але так і не спитала про ніщо, збентежена безцеремонною поведінкою Зоні Вільде

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безцеремонний