Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безрозсудний	безрозсудна	безрозсудне	безрозсудні
Р.	безрозсудного	безрозсудної	безрозсудного	безрозсудних
Д.	безрозсудному	безрозсудній	безрозсудному	безрозсудним
З.	безрозсудного (іcт.) безрозсудний (неіст.)	безрозсудну	безрозсудне	безрозсудних (іст.) безрозсудні (неіст.)
О.	безрозсудним	безрозсудною	безрозсудним	безрозсудними
М.	безрозсуднім безрозсудному	безрозсудній	безрозсуднім безрозсудному	безрозсудних

без-роз-су́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: без-роз-; корінь: -суд-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Такий же він безрозсудний, як і був! Шовкопляс
1. який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ [Марія:] Я мушу застерігати тебе від безрозсудних вчинків В. М. Собко

Найтісніша спорідненість
іменники: безрозсудство

Від ??

який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий
Італійська_it: spericolato ^(it), avventato ^(it), irragionevole ^(it)

який здійснюється без обдумування, необачно
Італійська_it: irragionevole ^(it)

безрозсудний