безкольоровий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безкольоро́вий	безкольоро́ва	безкольоро́ве	безкольоро́ві
Р.	безкольоро́вого	безкольоро́вої	безкольоро́вого	безкольоро́вих
Д.	безкольоро́вому	безкольоро́вій	безкольоро́вому	безкольоро́вим
З.	безкольоро́вого (іcт.) безкольоро́вий (неіст.)	безкольоро́ву	безкольоро́ве	безкольоро́вих (іст.) безкольоро́ві (неіст.)
О.	безкольоро́вим	безкольоро́вою	безкольоро́вим	безкольоро́вими
М.	безкольоро́вім безкольоро́вому	безкольоро́вій	безкольоро́вім безкольоро́вому	безкольоро́вих

без-ко-льо-ро́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -кольор-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не має забарвлення. ◆ Ці шафи не були порожні. В них стояли банки. Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла Смолич
   1. який не має чітко виявленого кольору. ◆ Павлюк побачив брезкле обличчя з гострою безкольоровою борідкою Копиленко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безкольоровий