бездумний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | безду́мний | безду́мна | безду́мне | безду́мні |
Р. | безду́много | безду́мної | безду́много | безду́мних |
Д. | безду́мному | безду́мній | безду́мному | безду́мним |
З. | безду́много (іcт.) безду́мний (неіст.) |
безду́мну | безду́мне | безду́мних (іст.) безду́мні (неіст.) |
О. | безду́мним | безду́мною | безду́мним | безду́мними |
М. | безду́мнім безду́мному |
безду́мній | безду́мнім безду́мному |
безду́мних |
без-ду́м-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без-; корінь: -дум-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- позбавлений будь-яких думок, міркувань. ◆ — Ні, ще одного спробую,— сказав по довгій хвилі бездумного остовпіння Невеличкий І. Я. Франко
- безтурботний, легковажний. ◆ — Слухай, Криничний,— перебив його бездумне базікання Доронін.— Я прийшов не в гості Руданський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
позбавлений будь-яких думок, міркувань | |
безтурботний, легковажний | |