Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безду́мний	безду́мна	безду́мне	безду́мні
Р.	безду́много	безду́мної	безду́много	безду́мних
Д.	безду́мному	безду́мній	безду́мному	безду́мним
З.	безду́много (іcт.) безду́мний (неіст.)	безду́мну	безду́мне	безду́мних (іст.) безду́мні (неіст.)
О.	безду́мним	безду́мною	безду́мним	безду́мними
М.	безду́мнім безду́мному	безду́мній	безду́мнім безду́мному	безду́мних

без-ду́м-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -дум-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

позбавлений будь-яких думок, міркувань. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Ні, ще одного спробую,— сказав по довгій хвилі бездумного остовпіння Невеличкий І. Я. Франко
1. безтурботний, легковажний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — Слухай, Криничний,— перебив його бездумне базікання Доронін.— Я прийшов не в гості Руданський

Найтісніша спорідненість

Від ??

позбавлений будь-яких думок, міркувань

безтурботний, легковажний

бездумний