безграмотний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безгра́мотний	безгра́мотна	безгра́мотне	безгра́мотні
Р.	безгра́мотного	безгра́мотної	безгра́мотного	безгра́мотних
Д.	безгра́мотному	безгра́мотній	безгра́мотному	безгра́мотним
З.	безгра́мотного (іcт.) безгра́мотний (неіст.)	безгра́мотну	безгра́мотне	безгра́мотних (іст.) безгра́мотні (неіст.)
О.	безгра́мотним	безгра́мотною	безгра́мотним	безгра́мотними
М.	безгра́мотнім безгра́мотному	безгра́мотній	безгра́мотнім безгра́мотному	безгра́мотних

без-гра́-мот-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -грамот-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [beˈzɦrɑmɔtnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний ◆ Як пліт той без підпор вітер валить скорий, Так безграмотний паде без знання підпори І. Я. Франко
   1. який погано знає грамоту, робить багато помилок у письмовому викладі думки; малограмотний, малописьменний ◆ немає прикладів застосування.
   2. який має багато граматичних і стилістичних помилок ◆ Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: «Дувид Волинський» Васильченко
2. перен. який не знає основ якої-небудь науки, галузі знань і т. ін. ◆ Це припустити могла б людина, абсолютно безграмотна Еллан
   1. який містить у собі багато помилок в якій-небудь ділянці знань, науки і т. ін.; неуцький ◆ — Ні, ви можете ставитися до безграмотних вправ цього молокососа інакше, ніж я… Шовкопляс

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:грамота

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безграмотний