безбарвний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | безба́рвний | безба́рвна | безба́рвне | безба́рвні |
| Р. | безба́рвного | безба́рвної | безба́рвного | безба́рвних |
| Д. | безба́рвному | безба́рвній | безба́рвному | безба́рвним |
| З. | безба́рвного (іcт.) безба́рвний (неіст.) |
безба́рвну | безба́рвне | безба́рвних (іст.) безба́рвні (неіст.) |
| О. | безба́рвним | безба́рвною | безба́рвним | безба́рвними |
| М. | безба́рвнім безба́рвному |
безба́рвній | безба́рвнім безба́рвному |
безба́рвних |
без-ба́рв-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без-; корінь: -барв-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [beˈzbɑrwnei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв ◆ Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода, та застьобував свою безбарвну піджачину М. М. Коцюбинський
- перен. який не має яскраво виявлених рис; нічим не примітний; невиразний ◆ [Дон Ж у а н:] Живу, немов якась душа покутна, серед людей чужих або й ворожих, життям безбарвним Леся Українка
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |