артилерійський
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | артилері́йський | артилері́йська | артилері́йське | артилері́йські |
| Р. | артилері́йського | артилері́йської | артилері́йського | артилері́йських |
| Д. | артилері́йському | артилері́йській | артилері́йському | артилері́йським |
| З. | артилері́йського (іcт.) артилері́йський (неіст.) |
артилері́йську | артилері́йське | артилері́йських (іст.) артилері́йські (неіст.) |
| О. | артилері́йським | артилері́йською | артилері́йським | артилері́йськими |
| М. | артилері́йськім артилері́йському |
артилері́йській | артилері́йськім артилері́йському |
артилері́йських |
ар-ти-ле-рі́й-ський
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -артилерійський-.
Вимова ред.
- МФА: [ɐrteleˈrʲiˈjsʲkei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- прикметник до артилерія. ◆ Артилерійська зброя
- здійснюваний артилерією (в 1 знач.). ◆ Розвідка встановила, що артилерійська підготовка проведена блискуче Мороз
- призначений для стрільби з артилерії (в 1 знач.). ◆ Рівнина й рівнина, як безкраїй артилерійський полігон О. Т. Гончар
- який належить до артилерії (в 2 знач.). ◆ Артилерійський полк Устима Богучара вступив по тривозі в… бій ще на світанку першого дня війни В. С. Кучер
- який готує артилеристів. ◆ Артилерійська школа
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |