апелювати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | апелю́ю | апелюва́в | апелюва́тиму | — |
| Ти | апелю́єш | апелюва́в апелюва́ла | апелюва́тимеш | апелю́й |
| Він Вона Воно |
апелю́є | апелюва́в апелюва́ла апелюва́ло | апелюва́тиме | — |
| Ми | апелю́єм(о) | апелюва́ли | апелюва́тимем(о) | апелю́ймо |
| Ви | апелю́єте | апелюва́ли | апелю́йте | |
| Вони | апелю́ють | апелюва́ли | апелюва́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | апелю́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | апелюва́вши | |||
| Безособова форма | апельо́вано | |||
апелювати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -апел-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- юр. оскаржувати яку-небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію ◆ немає прикладів застосування.
- перен. звертатися до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий-небудь авторитет ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| оскаржувати яку-небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію | |
| звертатися до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий-небудь авторитет | |