античний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | анти́чний | анти́чна | анти́чне | анти́чні |
Р. | анти́чного | анти́чної | анти́чного | анти́чних |
Д. | анти́чному | анти́чній | анти́чному | анти́чним |
З. | анти́чного (іcт.) анти́чний (неіст.) |
анти́чну | анти́чне | анти́чних (іст.) анти́чні (неіст.) |
О. | анти́чним | анти́чною | анти́чним | анти́чними |
М. | анти́чнім анти́чному |
анти́чній | анти́чнім анти́чному |
анти́чних |
анти́чний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -антич-; суфікс: -н-; закінчення: -ий
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- який стосується до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. ◆ На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази. Коцюбинський
- перен. який своєю красою, пропорціями нагадує давньогрецькі або давньоримські статуї (про постать, риси обличчя і т. ін.) ◆ Це була дівчина неповторної вроди... Чорні, шнурком витягнуті брови відтіняли це античне чоло знизу. Смолич
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: античність
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|