Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	анта́нтський	анта́нтська	анта́нтське	анта́нтські
Р.	анта́нтського	анта́нтської	анта́нтського	анта́нтських
Д.	анта́нтському	анта́нтській	анта́нтському	анта́нтським
З.	анта́нтського (іcт.) анта́нтський (неіст.)	анта́нтську	анта́нтське	анта́нтських (іст.) анта́нтські (неіст.)
О.	анта́нтським	анта́нтською	анта́нтським	анта́нтськими
М.	анта́нтськім анта́нтському	анта́нтській	анта́нтськім анта́нтському	анта́нтських

ан-та́нт-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -антант-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

політ. що стосується Антанти, зв’язаний з нею. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Зїзд відбувся в ненормальних умовах. Столиця України — Київ, а з ним майже вся правобережна Україна, попала в руки шляхецько-панської Польщі, цього вартового пса антантського імперіялізму, як влучно висловюся тов. В. Винниченко. Джерело — File:Левинський В. Єдина неділима совітська Росія? 1921.pdf.

Найтісніша спорідненість

Список перекладів

антантський