Українська
ред.

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	акусти́чний	акусти́чна	акусти́чне	акусти́чні
Р.	акусти́чного	акусти́чної	акусти́чного	акусти́чних
Д.	акусти́чному	акусти́чній	акусти́чному	акусти́чним
З.	акусти́чного (іcт.) акусти́чний (неіст.)	акусти́чну	акусти́чне	акусти́чних (іст.) акусти́чні (неіст.)
О.	акусти́чним	акусти́чною	акусти́чним	акусти́чними
М.	акусти́чнім акусти́чному	акусти́чній	акусти́чнім акусти́чному	акусти́чних

а-ку-сти́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акуст-; суфікс: -ичн; закінчення: -ий.

стосується до акустики. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Кажуть, вони привезли якісь акустичні апарати, щоб угадувати ними появу ворожих кораблів В. С. Кучер
який має добру акустику (в 2 знач.), добру чутність. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Декотрі Дністрові яри такі акустичні, що на сотки кроків чути звичайну розмову ◆ Був погідний літній день і старинну акустичну церкву виповнили численні вірні обох віток наших Церков, в тому числі брати козаки та представники місцевих установ і організацій, а також приїжджі українці з віддалених міст Німеччини.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Словник УЛІФ: акустичний
Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3

акустичний