акумулювати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | акумулю́ю | акумулюва́в | акумулюва́тиму | — |
| Ти | акумулю́єш | акумулюва́в акумулюва́ла | акумулюва́тимеш | акумулю́й |
| Він Вона Воно |
акумулю́є | акумулюва́в акумулюва́ла акумулюва́ло | акумулюва́тиме | — |
| Ми | акумулю́єм(о) | акумулюва́ли | акумулюва́тимем(о) | акумулю́ймо |
| Ви | акумулю́єте | акумулюва́ли | акумулю́йте | |
| Вони | акумулю́ють | акумулюва́ли | акумулюва́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | акумулю́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | акумулюва́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | акумульо́ваний | |||
| Безособова форма | акумульо́вано | |||
акумулюва́ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -акумул-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- спец. збирати, нагромаджувати, зосереджувати. ◆ Він [хлорофіл] акумулює сонячну енергію ◆ В основі спілкування лежить здатність акумулювати корисну інформацію, обмін якою зумовлюється внутрішнім інтересом, готовністю до ділової активності. (з наук. літ-ри)
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: акумулювати
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3