ажурний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | ажу́рний | ажу́рна | ажу́рне | ажу́рні |
| Р. | ажу́рного | ажу́рної | ажу́рного | ажу́рних |
| Д. | ажу́рному | ажу́рній | ажу́рному | ажу́рним |
| З. | ажу́рного (іcт.) ажу́рний (неіст.) |
ажу́рну | ажу́рне | ажу́рних (іст.) ажу́рні (неіст.) |
| О. | ажу́рним | ажу́рною | ажу́рним | ажу́рними |
| М. | ажу́рнім ажу́рному |
ажу́рній | ажу́рнім ажу́рному |
ажу́рних |
а-жу́р-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -ажур-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: [ɐˈʒurnei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- прозорий, просвітчастий, ґратчастий (про в'язані, плетені, різьблені та інші вироби). ◆ Вже блакитний шовк неба покрився мереживом чорних гіллячок, наче ажурною мантильєю Михайло Коцюбинський ◆ — О, бачу ти в настрої! — зраділа дружина. — А мені якраз треба ще на модну косметику, ажурні панчішки, нові чобітки… ◆ Дерево [яблуня сорту Солнишко ] середньоросле, з широкоовальною або округлою, ажурною кроною.
- перен. майстерно й тонко зроблений. ◆ Люблю я красиву й ажурну роботу Юрій Яновський ◆ Після напруженого трудового дня добре побродити в тихому придніпровському парку, де розташована Києва-Печерська лавра (XI століття), зайти в музеї, оглянути ціннющі археологічні знахідки, серед яких золота пектораль — видатний твір античного майстра, що вражає багатством і вишуканістю форми, побачити легку ажурну Андріївську церкву (XVIII століття) і могутній Софійський собор (XI—XVII століття), де нині міститься архітектурно-історичний заповідник.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
??
Переклад ред.
| прозорий, просвітчастий, ґратчастий | |
| майстерно й тонко зроблений | |
| |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: ажурний
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3