Шаблон:етимологія:гіркий

гірки́й, [гирки́й] Ж, гіре́нький, гі́рклий, гірко́тний, гіркува́тий, [гі́рок «гіркий», [гірчи́вий) «на смак подібний до гірчака, болотної рослини» Я, гірча́стий «гіркуватий» Я, гірчи́чний, го́рко «тяжко, важко» ЛЧерк, [гіркан (оленячий)) (бот.) «смовдь, Peucedanum cervaria», гірканя «сосюрея, гіркий корінь, Saussurea amara (L.) D. C.; гриб Agaricus piperatus Scop.» (бот.) Mak, гірку́ша «тс.» Ж, Mak, гирка́ня «вид гіркого гриба» Ж, гирки́ня «тс.» Ж; Agaricus piperatus Scop. Мак, гіркість, гіркованя «гірчак, Rhodeus amarus» (іхт.), гіркота, [гірча́вінь], гірчак (іхт.) «Rhodeus sericeus amarus (Bloch.); (бот.) Polygonum persicaria L.; Polygonum bistorta L.; водяний перець, Polygonum hydropiper L.; неїстівний гриб Tyllopilus felleus (Bull.) Karst.; (свиріпа, Brassica campestris L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursapastoris Mönch. Mak; волошка східна, Centaurea orientalis L. Mak; Centaurea picris Pall. Mak; чистотіл звичайний, Chelidonium majus L. Mak; кучерявий горошок, Coronilla varia L. Mak; гадючник шестипелюстковий, Filipendula hexapetala Gilib. Mak; підмаренник, Galium L. Mak; чаполоч пахуча, Hierochloe odorata (L.) Wahlbg. Mak; хрінниця широколиста, Lepidium latifolium L. Mak; слабник водяний, Malachium aquaticum (L.) Fr. Mak; ripкуша нечуйвітрова, Picris hieracioides L. Mak; редька дика, Raphanus raphanistrum L. Mak; жовтий осот польовий, Sonchus arvensis L.; смілка приземкувата, Silene supina M. B. Mak; гірчиця польова, Sinapis arvensis L. Mak; настійка на гірких травах, гирчак «гірчак Мак; вид грибів Мо» (бот.), гірчанка «тирлич, Gentiana L.» Мак гірчи́ця «гірка приправа до страви; (бот.) Sinapis L.; ерука посівна, Eruca sativa D. С.; гриб Agaricus species» Mak, [гирчи́на] (бот.) «живокіст, Symphytum cordifolium», [горець] (бот.) «тирлич» Мак, го́реч «гіркота» Ж, горечавка «(бот.) «тирлич звичайний, Gentiana pneumonanthe L.» Mak, горичка, горчаока «тс.» Mak, горкун «гадючник шестипелюстковий» (бот.) Mak, горча́к «неїстівна дрібна рибка-колючка» Мо, гіркнути, гіркніти «гіркнути», гірчати, гі́рчати «ставати гіркішим», гірчи́ти, горе́ни́ти «бути гірким на смак; ставати гірким» ЖК горені́ти «тс.» Ж, згірклий, прогірклий; — рос. го́рький, білор. горкі, др. горькыи, пол. gorzki, ст. gorki «гіркий», gorki «гарячий», чеськ. hořký «гіркий», (horký «гарячий»), словац. horký «гіркий», в.-луж. hórki, н.-луж. gorki,полаб. d'örťă, болг. го́рък, мак. горок, сербохорв. го́рак, горкӣ, словен. górek, стсл. горькъ;— psl. gorьkъ, прикметник, утворений від дієслова psl. goreti «горіти»; первісне значення «палючий, пекучий», звідки «такий, що пече в язик», далі «гіркий» (nop. ірл. goirt «гіркий» від ірл. gorim «грію», спорідненого з psl. gorěti); непереконлива реконструкція (Vaillant Rfe 9, 8—10; BSL ЗІ, 46) psl. *gъrъkъ, нібито, пов'язаного з санскр. gurú- «важкий», гр. βαρύς «тс.».— Критенко Вступ 528, 556; Шанский ЭСРЯ 1 4, 143—144; Фасмер І 445; Sfawski 1323—324; Machek ESJČ 177; Schuster-Sewc 325; БЕР I 266; Skok I 591—592; Bern. I 332—333; Trubeckoj BSL 24, 133—134; Pokorny 495.— Див. ще горі́ти.