гіркотний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | гірко́тний | гірко́тна | гірко́тне | гірко́тні |
| Р. | гірко́тного | гірко́тної | гірко́тного | гірко́тних |
| Д. | гірко́тному | гірко́тній | гірко́тному | гірко́тним |
| З. | гірко́тного (іcт.) гірко́тний (неіст.) |
гірко́тну | гірко́тне | гірко́тних (іст.) гірко́тні (неіст.) |
| О. | гірко́тним | гірко́тною | гірко́тним | гірко́тними |
| М. | гірко́тнім гірко́тному |
гірко́тній | гірко́тнім гірко́тному |
гірко́тних |
гір-ко́т-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -гіркот-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- рідк. сповнений гіркоти. [▲ 1] ◆ Надвечір звідкись налетіла галич. Зчинила грай. Хотілося тепла. Гіркотний дух дощем залитих згарищ нам підказав дорогу до села Л. Костенко ◆ Гіркотна хвиля туги здавила йому груди Ю. Бедзик ◆ Крути і нині дотикаються променями гіркотної печалі кожного українця. із преси
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ почуттєвий
- ↑ ?
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від гірки́й, [гирки́й] Ж, гіре́нький, гі́рклий, гірко́тний, гіркува́тий, [гі́рок «гіркий», [гірчи́вий) «на смак подібний до гірчака, болотної рослини» Я, гірча́стий «гіркуватий» Я, гірчи́чний, го́рко «тяжко, важко» ЛЧерк, [гіркан (оленячий)) (бот.) «смовдь, Peucedanum cervaria», гірканя «сосюрея, гіркий корінь, Saussurea amara (L.) D. C.; гриб Agaricus piperatus Scop.» (бот.) Mak, гірку́ша «тс.» Ж, Mak, гирка́ня «вид гіркого гриба» Ж, гирки́ня «тс.» Ж; Agaricus piperatus Scop. Мак, гіркість, гіркованя «гірчак, Rhodeus amarus» (іхт.), гіркота, [гірча́вінь], гірчак (іхт.) «Rhodeus sericeus amarus (Bloch.); (бот.) Polygonum persicaria L.; Polygonum bistorta L.; водяний перець, Polygonum hydropiper L.; неїстівний гриб Tyllopilus felleus (Bull.) Karst.; (свиріпа, Brassica campestris L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursapastoris Mönch. Mak; волошка східна, Centaurea orientalis L. Mak; Centaurea picris Pall. Mak; чистотіл звичайний, Chelidonium majus L. Mak; кучерявий горошок, Coronilla varia L. Mak; гадючник шестипелюстковий, Filipendula hexapetala Gilib. Mak; підмаренник, Galium L. Mak; чаполоч пахуча, Hierochloe odorata (L.) Wahlbg. Mak; хрінниця широколиста, Lepidium latifolium L. Mak; слабник водяний, Malachium aquaticum (L.) Fr. Mak; ripкуша нечуйвітрова, Picris hieracioides L. Mak; редька дика, Raphanus raphanistrum L. Mak; жовтий осот польовий, Sonchus arvensis L.; смілка приземкувата, Silene supina M. B. Mak; гірчиця польова, Sinapis arvensis L. Mak; настійка на гірких травах, гирчак «гірчак Мак; вид грибів Мо» (бот.), гірчанка «тирлич, Gentiana L.» Мак гірчи́ця «гірка приправа до страви; (бот.) Sinapis L.; ерука посівна, Eruca sativa D. С.; гриб Agaricus species» Mak, [гирчи́на] (бот.) «живокіст, Symphytum cordifolium», [горець] (бот.) «тирлич» Мак, го́реч «гіркота» Ж, горечавка «(бот.) «тирлич звичайний, Gentiana pneumonanthe L.» Mak, горичка, горчаока «тс.» Mak, горкун «гадючник шестипелюстковий» (бот.) Mak, горча́к «неїстівна дрібна рибка-колючка» Мо, гіркнути, гіркніти «гіркнути», гірчати, гі́рчати «ставати гіркішим», гірчи́ти, горе́ни́ти «бути гірким на смак; ставати гірким» ЖК горені́ти «тс.» Ж, згірклий, прогірклий; — рос. го́рький, білор. горкі, др. горькыи, пол. gorzki, ст. gorki «гіркий», gorki «гарячий», чеськ. hořký «гіркий», (horký «гарячий»), словац. horký «гіркий», в.-луж. hórki, н.-луж. gorki,полаб. d'örťă, болг. го́рък, мак. горок, сербохорв. го́рак, горкӣ, словен. górek, стсл. горькъ;— psl. gorьkъ, прикметник, утворений від дієслова psl. goreti «горіти»; первісне значення «палючий, пекучий», звідки «такий, що пече в язик», далі «гіркий» (nop. ірл. goirt «гіркий» від ірл. gorim «грію», спорідненого з psl. gorěti); непереконлива реконструкція (Vaillant Rfe 9, 8—10; BSL ЗІ, 46) psl. *gъrъkъ, нібито, пов'язаного з санскр. gurú- «важкий», гр. βαρύς «тс.».— Критенко Вступ 528, 556; Шанский ЭСРЯ 1 4, 143—144; Фасмер І 445; Sfawski 1323—324; Machek ESJČ 177; Schuster-Sewc 325; БЕР I 266; Skok I 591—592; Bern. I 332—333; Trubeckoj BSL 24, 133—134; Pokorny 495.— Див. ще горі́ти.
Переклад ред.
| Список перекладів | |