Польська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.

utorować (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово.


Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. проторувати, вторувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від тор «колія», тора́ «клепка» Нед, то́рник «бондарський інструмент», торня́к «тс.» тж, тори́ти «прокладати (шлях)», торува́ти «тс.», торо́ваний,вто́ри «пази на краю бочки, в які вставляють дно», уто́ри «тс.», зато́р, зато́рич «прилад для вирізування уторів» Л, уті́рник, уто́рник «тс.»; — рос. тор «вторована дорога», білор. тор «колія», пол. tor «тс.», ч. (tor) «вторована дорога», болг. тор «добриво, гній», сербохорв. то̑р «загін для худоби», то̏р «слід; огорожа», словен. tòr «тертя»; — psl. torъ «тертя; [торований шлях]», пов'язане чергуванням голосних з *terti «терти»; — зіставляється з лат. nuotars «лука, поросла кущами», гр. τορός «пронизливий, різкий; стрімкий», дінд. tāráḥ «пронизливий», tāraḥ «тс.». — Фасмер IV 81; Ляпунов РФВ 76, 259; Цыганенко 430; Brückner 574; Machek ESJČ 648; Mikl. EW 352—353; Коломиец Этимология 1984, 96; Варбот 108; Trautmann 324; Muhl.—Endz. II 872; Rozwadowski JP 1, 112.


Джерела

ред.