Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

Дієслово.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. класти, покласти
  2. прокладати, закладати (кабель тощо); установлювати
  3. лягати ◆ to lay to sleep — лягати спати
  4. повалити; прибити, прим'яти (посіви) ◆ to lay the dust — прибити пил
  5. битися об заклад; пропонувати парі
  6. відбуватися ◆ the scene of the story is laid in London — дія роману відбувається в Лондоні
  7. вкривати, накривати, застилати ◆ to lay the cloth — накривати стіл скатертиною
  8. накрити на стіл ◆ to lay the table (for dinner) — накрити на стіл (до обіду)
  9. ставити (пастку); влаштовувати (засідку);
  10. нестися, класти яйця ◆ the hens are laying well now — кури тепер добре несуться
  11. накладати (штраф);
  12. покладати (надії)
  13. надавати (значення)
  14. викладати, подавати (факти)
  15. заспокоювати; розвіювати (сумніви) ◆ to lay an apprehension заспокоїти, розвіяти побоювання  ;
  16. сукати, вити (канат)
  17. морськ. прокладати (курс)
  18. приписувати (вину); обвинувачувати
  19. доводити до певного стану ◆ немає прикладів застосування.

СинонімиРедагувати

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Усталені словосполученняРедагувати


ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ДжерелаРедагувати