さ

Японська

Порядок написання

Вимова

• • МФА: [sa̠]

Етимологія 1

Виник у період Хейан, як форма написання кандзі Манйоґани 左 у вигляді курсивного стилю sōsho.

Склад

さ ()

1. Склад записаний хіраґаною さ (sa). Його еквівалент записаний катаканою наступний: サ (sa). Це одинадцятий склад описаний у таблиці Ґодзюон; його позиція озвучується як さ行あ段 (sa-gyō a-dan, “рядок sa, секція a”).

Похідні терміни

• ざ (za)

Див. також

• (Хіраґана) 平仮名; あぁ, いぃ, うぅゔ, えぇ, おぉ, かゕが, きぎ, くぐ, けゖげ, こご, さざ, しじ, すず, せぜ, そぞ, ただ, ちぢ, つっづ, てで, とど, な, に, ぬ, ね, の, はばぱ, ひびぴ, ふぶぷ, へべぺ, ほぼぽ, ま, み, む, め, も, やゃ, ゆゅ, よょ, ら, り, る, れ, ろ, わゎ, ゐ, ゑ, を, ん, ー, ゝ, ゞ, ゟ

Етимологія 2

Подібний до し (shi).

Займенник

さ ()

1. особовий займенник третьої особи; вони
   • цитата. кінець 10-го століття Такеторі моноґатарі (Розповідь про збирача бамбука):

     翁言ふやう、「御迎へに來む人をば、長き爪して、眼をつかみ潰さん。 さが髪をとりて、かなぐり落とさむ。さが尻をかき出でて、ここらの公人に見せて、恥を見せん」と腹立ちをる。

Див. також

• し