сіпнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
мин. | майб. | наказ. | |
---|---|---|---|
Я | сі́пнув | сі́пну | — |
Ти | сі́пнув сі́пнула |
сі́пнеш | сі́пни |
Він вона воно |
сі́пнув сі́пнула сі́пнуло |
сі́пне | — |
Ми | сі́пнули | сі́пнем(о) | сі́пнім(о) |
Ви | сі́пнули | сі́пнете | сі́пніть |
Вони | сі́пнули | сі́пнуть | — |
Дієприкм. | |||
Дієприкм. пас. | |||
Дієприсл. | сі́пнувши | ||
Безособова форма |
сіп-ну́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a). Відповідне дієслово недоконаного виду — сі́пати.
Корінь: -сіп-; суфікс: -ну; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- однократне до сіпати ◆ Серед хати стояли свекруха й невістка і сіпали кожна до себе мотовило І. С. Нечуй-Левицький ◆ Його сіпають за плисовий френч товариші, але він на них не зважає Шиян ◆ Валя знов ніби не чула його слів, тільки ледве помітно сіпнула плечем, щоб одмахнутись від Андрія Коп. ◆ Коломієць нишком сіпонув його за фалду й посадовив на стілець Смолич
- різким рухом зрушити з місця. немає прикладів застосування. ◆
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Список перекладів | |