Українська
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я пофорту́ню пофорту́нив
пофорту́нила
пофорту́нитиму  —
Ти пофорту́ниш пофорту́нив
пофорту́нила
пофорту́нитимеш пофорту́нь
Він
Вона
Воно
пофорту́нить пофорту́нив
пофорту́нила
пофорту́нило
пофорту́нитиме  —
Ми пофорту́нитимем(о) пофорту́нили пофорту́нитимем(о) пофорту́ньмо
Ви пофорту́ните пофорту́нили пофорту́ньте
Вони пофорту́нять пофорту́нили пофорту́нитимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Безособова форма


по-фор-ту́-ни-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).

Префікс: по-; корінь: -фортун-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. щастити (про удачу, фортуну в справах). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Президент [Порошенко] підкреслив: «Але, на жаль, це чітко розуміють і наші вороги. Тому вони планують реванш на президентських і парламентських виборах, щоб заблокувати наш рух до Європи. А якщо пофортунить — то ще й розвернути Україну назад.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.