порідіти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | поріді́в | поріді́ю | — |
| Ти | поріді́в поріді́ла |
поріді́єш | поріді́й |
| Він вона воно |
— | ||
| Ми | поріді́ли | поріді́єм(о) | поріді́ймо |
| Ви | поріді́ли | поріді́єте | поріді́йте |
| Вони | поріді́ли | поріді́ють | — |
| Дієприкм. | |||
| Дієприкм. пас. | поріді́лий | ||
| Дієприсл. | |||
| Безособова форма | |||
по-рі-ді́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 1a). Відповідне дієслово недоконаного виду — рідіти.
Префікс: по-; корінь: -рід-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- стати менш густим, щільним, численним. ◆ Парк помітно порідів, алеї були укриті іржавим листом. П. Кочура
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |