Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  мин. майб. наказ.
Я повидрю́чувався (-сь) повидрю́чуюся (-сь)
Ти повидрю́чувався (-сь)
повидрю́чувалася (-сь)
повидрю́чуєшся повидрю́чуйся (-сь)
Він
вона
воно
повидрю́чувався (-сь)
повидрю́чувалася (-сь)
повидрю́чувалося (-сь)
повидрю́чується
Ми повидрю́чувалися (-сь) повидрю́чуєм(о)ся (-мось) повидрю́чуймося (-сь)
Ви повидрю́чувалися (-сь) повидрю́чуєтеся (-сь) повидрю́чуйтеся (-тесь)
Вони повидрю́чувалися (-сь) повидрю́чуються
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл. повидрю́чувавшись
Безособова форма

по-вид-рю́-чу-ва-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, зворотне, неперехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).

Префікси: по-ви-; корінь: -дрюч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. розм. почати видрючуватися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ японська їжа в Україні має дуже обмежений попит: це так  — повидрючуватися вмінням їсти за допомогою двох бамбукових паличок.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела ред.