овва

Це стабільна версія, перевірена 9 березня 2020. 3 зміни очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості

ред.

Вигук.

Корінь: --

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. уживається для вираження здивування, сумніву, іронії і т. ін. ◆ — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все… (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4). [2]

Синоніми

ред.
  1. бач част., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. — для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.). ◆ [Любов:] Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка)
  2. ба розм. ◆ — Ба який! — здивовано-грізно апелює батько до гурту робітників. - Ти йому слово, він тобі десять (О. Гончар)
  3. ач, розм. ◆ — Ач як гарно та тепло, рай та й годі, — гомонів сам до себе Йонька, повеселівши від доброго сніданку (Григорій Тютюнник)
  4. ич розм. ◆ І танцює дощик в полі, в боки взявшись, — ич який! (П.Тичина)

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.
  1. Орфоепічний словник / Укладач М. І. Погрібний — К.: Радянська школа, 1984 — с. 382
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 610.