мерзотник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
мер-зо́т-ник
Іменник чоловічого роду, істота.
Корінь: --.
Вимова ред.
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто, здатен на всіляку підлість; негідник [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- уживається як лайливе слово ◆ — Ах ти ж мерзотнику! Ах ти ж гадино! Ось він тобі який, цей тихенький та святий С. Васильченко [СУМ-20] ◆ — А, так ти ще й досі пики б'єш? На загальних зборах? Ах ти ж, мерзотник! А. Головко [СУМ-20] ◆ — Ах ти, мерзотнику! Щеня паскудне! — загримів голос поліцая В. Малик [СУМ-20]
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- [СУМ-20]