Українська

	мин.	майб.	наказ.
Я	докерува́вся (-сь)	докеру́юся (-сь)	—
Ти	докерува́вся (-сь) докерува́лася (-сь)	докеру́єшся	докеру́йся (-сь)
Він вона воно	докерува́вся (-сь) докерува́лася (-сь) докерува́лося (-сь)	докеру́ється	—
Ми	докерува́лися (-сь)	докеру́єм(о)ся (-мось)	докеру́ймося (-сь)
Ви	докерува́лися (-сь)	докеру́єтеся (-сь)	докеру́йтеся (-тесь)
Вони	докерува́лися (-сь)	докеру́ються	—
Дієприкм.
Дієприкм. пас.
Дієприсл.	докерува́вшись
Безособова форма

до-ке-ру-ва́-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, зворотне, неперехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).

Префікс: до-; корінь: -кер-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Це ж треба було докеруватися державою, щоб із 54 відсотків, які на виборах післямайданне суспільство віддало нинішній владі, скотитися до цілковитої зневіри. Джерело — з газети.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Статтю слід доробити.

Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
Належить уточнити:

докеруватися