відчужений
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- Дієприкм. пас. мин. ч. до відчужити ◆ немає прикладів застосування.
у знач. прикм. - який виражає байдужість, холодність до когось. ◆ немає прикладів застосування.
- який законно відібраний у когось. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.- зменшено-пестливі форми:
- іменники: відчуження, відчуженість
- прикметники:
- дієслова: відчужити, відчужувати
- прислівники: відчужено
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: відчужений
- Відчужений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.