бурхнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | бу́рхнув | бу́рхну | — |
| Ти | бу́рхнув бу́рхнула |
бу́рхнеш | бу́рхни |
| Він вона воно |
бу́рхнув бу́рхнула бу́рхнуло |
бу́рхне | — |
| Ми | бу́рхнули | бу́рхнем(о) | бу́рхнім(о) |
| Ви | бу́рхнули | бу́рхнете | бу́рхніть |
| Вони | бу́рхнули | бу́рхнуть | — |
| Дієприкм. | |||
| Дієприкм. пас. | |||
| Дієприсл. | бу́рхнувши | ||
| Безособова форма | |||
бу́р-хну-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).
Корінь: -бурх-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- док., розм. неперех. швидко рушити вперед. ◆ І грає і піниться синєє море. Хтось човен на море пустив, Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі Гребенюк
- навально ринути [≈ 2] ◆ Двері в келію неначе рвонулись і одскочили, неначе в двері бурхнула буря… І. С. Нечуй-Левицький
- перев. безос. хлинути (про рідину) [≈ 3] ◆ Бурхнуло з неба, мов із бочки Котляревський
- перех. з силою кинути; шпурнути. [≈ 4] ◆ Вона сеє зачула, Рученьками сплеснула; Рученьками сплеснула, В Дунай зілля бурхнула П. П. Чубинський
- ликнути (рідину). [≈ 5][▲ 5] ◆ Отець Тарасій… без сорому взяв пляшку, бурхнув рому в стакан І. С. Нечуй-Левицький
- у порівн.: ◆ Я кидаюсь, ніби хто бурхнув на мене відро води. Вас.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: бурхнути
- Vasylʹ I͡Aremenko, Oksana Slipushko Novyĭ tlumachnyĭ slovnyk ukraïnsʹkoï movy: u chotyrʹokh tomakh : 42,000 sliv, Том 1 с. 206