безцеремонно
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
без-це-ре-мо́н-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Префікс: без-; корінь: -церемон-; суфікс: -н; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА: [beʒt͡sereˈmɔnːɔ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- прислівник до безцеремонний. ◆ Вона взяла мене безцеремонно під руку, і ми пішли алеєю до моєї хати! Кобилянська ◆ Якраз підійшла офіціянтка з кришталевим коритцем, де горою золотіла ікра; Барабаш безцеремонно потягнув коритце до себе й став жерти здоровою ложкою, плямкаючи і стогнучи од утіхи. Кононович, «Кайдани для оліґарха», 2001 р. (цитата з «Корпусу текстів української мови»)
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |