бабахнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | бабахнув | бабахну | — |
| Ти | бабахнув бабахнула |
бабахнеш | бабахни |
| Він вона воно |
бабахнув бабахнула бабахнуло |
бабахне | — |
| Ми | бабахнули | бабахнем(о) | бабахнім(о) |
| Ви | бабахнули | бабахнете | бабахніть |
| Вони | бабахнули | бабахнуть | — |
| Дієприкм. | |||
| Дієприкм. пас. | |||
| Дієприсл. | {{{3}}}вши | ||
| Безособова форма | |||
ба-ба́х-ну-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).
Корінь: -бабах-; суфікс: -ну; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- неперех. однокр. до бабахати 1. ◆ Хтось цілиться з-за клена, Бабахнув постріл
- перех. однокр. до бабахати 2. ◆ Велика дошка впала зверху так близько, що ледве не бабахнула мене по голові
- неперех. упасти з шумом. ◆ Так і бабахнув у воду
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| бабахати 1 | |
| бабахати 2 | |
| упасти з шумом | |