ахнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | а́хнув | а́хну | — |
| Ти | а́хнув а́хнула |
а́хнеш | а́хни |
| Він вона воно |
а́хнув а́хнула а́хнуло |
а́хне | — |
| Ми | а́хнули | а́хнем(о) | а́хнім(о) |
| Ви | а́хнули | а́хнете | а́хніть |
| Вони | а́хнули | а́хнуть | — |
| Дієприкм. | |||
| Дієприкм. пас. | |||
| Дієприсл. | а́хнувши | ||
| Безособова форма | |||
а́х-ну-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).
Корінь: -ах-; суфікс: -ну; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. однократне до ахати. ◆ Євгеній аж ахнув при такім несподіванім обороті справи І. Я. Франко
- вистрілити. ◆ Баштовий стрілець ахнув довгою чергою по вікнах будинку, коло якого мотались посильні Яновський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| ахати | |
| вистрілити | |