Шаблон:етимологія:ґудз

ґудз «ґуля; вузол, потовщення», ґу́дзик, гу́дзик, гудзо́к «невеликий гудз, пухлина» Ж, ґудзо́ла «картопля», гудзо́лв «вузли, гулі» Ж, ґудзь «гудз; гудзик», гудзь, гуз «тс.», ґуз «вузол», ґузва «гуля», ґузу́ля «тс.», ґу́зє «ґудзики; гулі» Ж, ґу́зик «гудзик» Ж, гузь «гудзь Ж; гуля Л», гу́цик «гудзик» Бі, гуцо́к «тс.» Бі, ґу́цьки «мала картопля» Ж, гуцьо́к «гудзик» Ж, ку́зік «тс.» Кур, гудзикува́тий «схожий на гудзик», ґудзатий «вузлуватий» Ж, гудзува́тий «тс.», ґудзува́ти «міцно в'язати» Me, уґудзя́ний «весь у ґудзиках»; — рос. гузик «гудзик», кузик, білор. гузік «тс.», пол. guz «гудз; великий гудзик», пол. guzik «гудзик»; — psl. guzъ «вузол; гуля, пухлина», очевидно, варіант назалізованої основи gǫzъ «тс.; задня частина»;— лит. gaužė «голова», gaũžtis «звиватися в клубок», лат. guza «воло; потилиця; куприк», gũža «сідниця, стегно»; збереження початкового g (ґ) в більшості українських форм, як і зміна з в дз, зумовлене експресивним характером відповідних слів (подібно до ґуля); частково ґ могло бути підтримане впливом польської мови, з якої, можливо, слово ґудзик було запозичене.— Дзендзелівський PKJ LTN 15,127; Sławski І 281, 380—381; Фасмер ІІ 402;ЭССЯ 7, 91 — 92. — Пор. гуза́.