Шаблон:етимологія:досконалий

доскона́лий, докона́лий Ж, доскона́льний, доскона́нний Ж, доскона́льство Ж, удоскона́лення, удоскона́лити, удоскона́лювач, ст.-слов. досконалый «довершений; цілковитий; чудовий» (XVI ст.);— рос. доскона́льный «справжній, точний», білор. даскана́лы «довершений; детальний»; — запозичення з польської мови; пол. doskonały «прекрасний, ідеальний», як і чеськ. словац. dokonalý «довершений», н.-луж. dokonały «тс.», є префіксальним утворенням від дієслова psl. konati «закінчити, виконати», що відповідає укр. кона́ти; первісне значення «завершений, виконаний, викінчений». — Москаленко УІЛ ЗІ; Шанский ЭСРЯ І 5,173; Sławski 1 157; Brückner 252. — Див. ще до¹, з³, кона́ти.