Шаблон:етимологія:ворчати

праслов'янської форми *vъrkěti, від котрої також виникли укр. ворча́ти, білор. ворчаць, ст.-слов. връчати, болг. връча «щебечу», серб. врчати «ворчать, роптать», словен. vrčati «ричати, браниться», словац. vrčať «гарчати», чеськ. vrkati vrčet, vrčeti «ворчати, журчати», пол. warczeć «ричати», в.-луж. vórčeć «бурчати; квакати»; н.-луж. warcaś «бурчати», болг. вряк «жаб’яче кавання», мак. врека «мекає» (про козу); споріднене лит. urkti «ричати», лат. urcare «ричати»  — Див. ще воркати