Шаблон:етимологія:біль

біль, бола́ «важка хвороба, болячка» Ж, бо́лещ «хвороба; туга», бо́лещі «тс.», бо́лізнь «хвороба» Ж, бо́лість «тс.», болі́льник, бо́ліч «біль» Ж, бо́ля «хвороба, недуга» Л, боля́к «болячка», боляка «велика болячка» Я, болячка, болячівник «від рослини з лікувальними властивостями» ВеУг, болесни́ця «лікарня» Ж, бо́льниця «тс.», боль «хворий» Ж, боліти, болізнува́ти «хворіти» Ж, бо́лезний «болісний», бо́лесний, бо́лізний «тс.», бо́лісний, болю́чий, болякува́тий, болячкува́тий, боля́щий, больови́й, бо́лізько Ж, бо́ляче, бо́лько, обезбо́лювати, ро́збіль «захворювання», розбо́ла «причина болю», уболіва́ти, уболіва́льник; — рос. білор. боль, д.-рус. боль «хвороба», пол. в.-луж. словац. ból, чеськ. bol «скорбота, сум», словац. bôľ, н.-луж. bol, полаб. bülě «болить», болг. боли́ «болить», бо́лка «біль», мак. бол, сербохорв. бо̑л ст.-слов. боль «хворий», болѣти;— psl. boljъ, bolěti;— очевидно, споріднене з д.-в.-нім. balo «згуба, зло», д.-ісл. bǫl «злість», дав.-англ. bealu «тс.», готська balwjan «мучити»; менш переконливе виведення (Трубачев ВСЯ 3, 124—126; ЭССЯ 2, 187—189; Vaillant R1~S 22, 40) від psl. bolь «великий»; безпідставною була думка (Hirt RPrB 23, 331) про запозичення слов’янських слів з германських мов; пов’язування з лат. dolēro «боліти; страждати, сумувати» (Machek ESJČ 60) необґрунтоване.— Критенко Вступ 528; Фасмер — Трубачев І 191; Шанский ЭСРЯ І 2, 155—156; Sławski І 40; БЕР І 64, 65; Skok І 184—185; Sł. prasł. 1 304, 315; Sadn.— Aitz. VWb. I 381 — 383; Мартынов Сл.-герм. взаимод. 195—198; Pokorny 125.