finire
Італійська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
fi-ni-re
Дієслово, третя дієвідміна.
| Indicativo | Congiuntivo | |||
|---|---|---|---|---|
| Presente | Futuro | Passato remoto | Presente | |
| Io | finisco | finirò | finii | finisca |
| Tu | finisci | finirai | finisti | finisca |
| Egli Ella Lei |
finisce | finirà | finì | finisca |
| Noi | finiamo | finiremo | finimmo | finiamo |
| Voi | finite | finirete | finiste | finiate |
| Essi Esse Loro |
finiscono | finiranno | finirono | finiscano |
| Participio | Gerundio | |||
| finito | finendo | |||
Вимова ред.
МФА: [fi'nire]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- закінчити ◆ Ho finito il lavoro. — Я закінчив працю.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??