dico
Латинська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
dī-cō
Дієслово, третя дієвідміна.
| Indicativus | ||||
|---|---|---|---|---|
| Praesens | Imperfectum | Perfectum | Futurum I | |
| Ego | dīcō | dīcēbam | dīxī | dīcam |
| Tu | dīcis | dīcēbas | dīxisti | dīces |
| Is Ea Id |
dīcit | dīcēbat | dīxit | dīcet |
| Nos | dīcimus | dīcebāmus | dīximus | dīcēmus |
| Vos | dīcitis | dīcebātis | dīxistis | dīcētis |
| Ei Eae Ea |
dīcunt | dīcēbant | dīxērunt | dīcentur |
| Infinitivus | Gerundium | |||
| dīcere | dīcendi | |||
| Participium praesentis | Participium perfecti | |||
| dīcens | dictus | |||
Вимова ред.
- МФА: [ˈdiːkoː]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- говорити, розмовляти ◆ немає прикладів застосування.
- казати, сказати ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??