dico
Латинська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.dī-cō
Дієслово, третя дієвідміна.
Indicativus | ||||
---|---|---|---|---|
Praesens | Imperfectum | Perfectum | Futurum I | |
Ego | dīcō | dīcēbam | dīxī | dīcam |
Tu | dīcis | dīcēbas | dīxisti | dīces |
Is Ea Id |
dīcit | dīcēbat | dīxit | dīcet |
Nos | dīcimus | dīcebāmus | dīximus | dīcēmus |
Vos | dīcitis | dīcebātis | dīxistis | dīcētis |
Ei Eae Ea |
dīcunt | dīcēbant | dīxērunt | dīcentur |
Infinitivus | Gerundium | |||
dīcere | dīcendi | |||
Participium praesentis | Participium perfecti | |||
dīcens | dictus |
Вимова
ред.- МФА: [ˈdiːkoː]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- говорити, розмовляти ◆ немає прикладів застосування.
- казати, сказати ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??