Volk

Німецька

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Вимова

• МФА: одн. [fɔlk], мн. [ˈfœlkɐ]

Семантичні властивості

Значення

1. народ; нація; народність; населення (країни) ◆ Er ist ein großer Sohn seines Volkes. — Він великий син свого народу. ◆ Für das jüdische Volk ist Israel das „Heilige Land“. — Для єврейської нації Ізраїль — «Свята земля». ◆ Das Volk der Indianer ist noch nicht ausgestorben. — Народність індіанців ще не винищена. ◆ Das Belgische Volk hat mehr als eine Landessprache. — Населення Бельгії має більше однієї мови.
2. тільки однина, збірне люди ◆ Das werktätige Volk. — Трудящі. ◆ Der Mann aus dem Volke. — Чоловік з людей.
3. зграя (птахів); стадо (тварин); рій (бджіл) ◆ „Das Volk der Gräser“ ist ein Dokumentarfilm über Insekten. — «Трав'яний рій» — це документальний фільм про комах.

Синоніми

1. —
2. принизливо: Plebs, Pöbel

Антоніми

1. —

Гіпероніми

1. Menschen (тільки у мн.)

Гіпоніми

1. —

Усталені словосполучення, фразеологізми

• Volkes Stimme - Gottes Stimme. — приповідка Глас народу — глас божий.

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Походить від свн. volc від двн. folc.