*redьky
Праслов’янська
ред.
Походження ред.
Запозичено через германське посередництво (пор. двн. rātīh, свн. redik) з лат. rādīx «корінь, коренеплід». На слов'янському ґрунті слово могло бути зближено з псл. *rědъkъ.
Іменник ред.
Відмінювання *redьky (основа на -ū-)
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *redьky | *redьkъvi | *redьkъvi |
Родовий | *redьkъve | *redьkъvu | *redьkъvъ |
Давальний | *redьkъvi | *redьkъvьmа, *redьkъvamа | *redьkъvьmъ, *redьkъvamъ |
Знахідний | *redьkъvь | *redьkъvi | *redьkъvi |
Орудний | *redьkъvьjǫ, *redьkъvljǫ | *redьkъvьmа, *redьkъvamа | *redьkъvьmі, *redьkъvamі |
Місцевий | *redьkъve | *redьkъvu | *redьkъvьхъ, *redьkъvaхъ |
Кличний | *redьky | *redьkъvi | *redьkъvi |
Аналогічні форми ред.
Споріднені слова ред.
- Старослов'янська: ръдъкы
- Південнослов'янські мови:
- Західнослов'янські мови:
- Східнослов'янські мови:
Джерела ред.
Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.