*arьmo
Праслов’янська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
a-rь-mo
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *arьmo | *arьmě | *arьma |
Родовий | *arьma | *arьmu | *arьmъ |
Давальний | *arьmu | *arьmoma | *arьmomъ |
Знахідний | *arьmo | *arьmě | *arьma |
Орудний | *arьmomь | *arьmoma | *arьmy |
Місцевий | *arьmě | *arьmu | *arьměxъ |
Кличний | *arьmo | *arьmě | *arьma |
Вимова ред.
- МФА: [arĭmɔ]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ярмо, запряга.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Похідні слова ред.
- Західнослов’янські мови:
- Східнослов’янські мови:
Етимологія ред.
Дуже давня назва волової запряги в слов'янських мовах. псл. *arьmo співвіднесено з псл. *ariti, відтворюваним на підставі пол. kojarzyć «з'єднувати, сполучувати» (див. псл. *kojariti). Одначе це, на думку укладачів ЭССЯ, не дає змоги виокремити суфікс псл. *-ьmo (штибу псл. *pisьmo). Доцільно говорити лише про нове значення зі збереженою словотвірною моделлю: піє. *ar-m- → псл. *arьmo з уведеним тематичним елементом (близьке значення піє. *ar-m- «плечовий сустав» збережено в псл. *ormę). У цьому смислі говоримо про спорідненість із лат. arma «зброя» і гр. ἅρμα «візок».
Джерела ред.
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.