Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома

ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості

ред.

a

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. сполучник а, але.

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Похідні слова

ред.
  • Праслов’янська: *a bo, *a by, *a če, *a ono, *a le, *a li, *a ni, *a si, *a se, *a ti, *a to, *a že
  • Західнослов’янські мови:
    • Лужицькі:
      • Верхньолужицька: a
      • Нижньолужицька: a
    • Моравська: ja
    • Польська: a
    • Словацька: a
    • † Словінська: a
    • Чеська: a
  • Південнослов’янські мови:
    • Старослов’янська:
      Кирилиця: а
    • Болгарська: а
    • Македонська: а
    • Сербохорватська:
      Кирилиця: а
    • Словенська: a
  • Східнослов’янські мови:
    • Давньоруська: а
    • Білоруська: а
    • Російська: а
    • Українська: а

Етимологія

ред.

Сполучник зазвичай пояснюють із відмінкової форми займенникової основи іє. *е-/о-, при чому відтворюють псл. *aпіє. *ēd/*ōd. Маретич пояснює з займенникової основи i̯о- (звідки jaa в умовах сандгі).

Джерела

ред.

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.