путівцем
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
пу-тів-це́м
Прислівник, обставинний, місця; незмінний.
Корінь: -пут-; суфікси: -ів-ц-ем.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дорогою, путтю. ◆ Джип із вимкненими фарами котив путівцем. Джерело — Швець-Васіна О. Боєць з позивним «Кобзар».
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |