Тип та синтаксичні ознаки
ред.
па-мо-ро́-чи-ти го́-ло-ву
Стійка словосполука (фразеологізм). Використовується як дієслівна група.
Семантичні властивості
ред.
- позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка).
- (кому) зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. ◆ — Що з тобою сталося, Тетяно?… Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський).
- (чим) зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. ◆ — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіями, …не кожну річку можна відновити (М. Чабанівський).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
прослухати вимову?, файл