нарочитo
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
на-ро-чи́-тo
Прислівник; незмінний.
Префікс: на-; корінь: -роч-; суфікс: -ит; закінчення: -o?.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- (який здійснюється свідомо) умиснo, зумиснo, навмисно [≈ 1]
- (з метою наголосити) підкресленo, демонстративно [≈ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |