наверле
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.на-вер-ле́
Прислівник; незмінний.
Корінь: -наверле-.
Вимова
ред.- МФА: [nɐu̯erˈlɛ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- догори ногами. ◆ Коли читаєш наверле, то не хапаєш слова цілком, а складаєш їх по буковці. П. А. Загребельний, «Гола душа.с. 172» . ◆ Дивись що ти робиш: наверле становиш стовпа, — товщим краєм угору! Треба товщим у землю. Б. Д. Грінченко, «Словарь української мови.Київ, 1908, т.2, с.468 »
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |