наверле
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
на-вер-ле́
Прислівник; незмінний.
Корінь: -наверле-.
Вимова ред.
- МФА: [nɐu̯erˈlɛ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- догори ногами. ◆ Коли читаєш наверле, то не хапаєш слова цілком, а складаєш їх по буковці. П. А. Загребельний, «Гола душа.с. 172» . ◆ Дивись що ти робиш: наверле становиш стовпа, — товщим краєм угору! Треба товщим у землю. Б. Д. Грінченко, «Словарь української мови.Київ, 1908, т.2, с.468 »
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |