зніяковіло
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
зні-я-ко-ві́-ло
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Префікс: з-; корінь: -ніяков-; суфікс: -іл; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- із ніяковістю. ◆ Вона ледь усміхнулась і вийшла надвір. Вернувшись за хвилину, простягла йому пляшку вина з трояндової герані. Фред узяв її дещо зніяковіло, а тоді віддав їй конверт із чеком Джерело — Хлоя Бенджамін Садові чари . ◆ Чоловік зніяковіло обвів оселю сумними очима і підняв голову до неба: звідти моросив усе дужче й дужче холодний осінній дощ. Хімич М. Повернення Гриня Джерело — https://zhogoli.com.ua/images/zhurnal/Svitlo17.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |