злучайно
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
злу-ча́й-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Корінь: -злучай-; суфікс: -н; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ …вони усе мріяли піти у черницї від печалї і покуси мирського життя, але злучайно зайшовши й до нас Угрин, у котрого були такі гарні, яроцьвітні стьожки і намиста, на часину розвіював їх отті сумні мрії… Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |