добрі люди
Українська
ред.
Тип та синтаксичні ознаки
ред.Стійка словосполука (усталене словосполучення). Використовується як іменна група.
Вимова
ред.- МФА: [ˈdɔbrʲi ˈlʲʊdɪ]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ті, що доброзичливо, чуйно ставляться до інших ◆ — Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи. Григорій Квітка-Основ'яненко, «Твори в шести томах, т. II», 1956 р. ◆ Повні пляшки та полумиски нагадували, що зібралися сюди добрі люди не задля пісних розмов. Любомир Дмитерко, «Наречена», 1959 р. ◆ Мокрина посміхнулася крізь сльози, бачачи, що світ не без добрих людей, що з такими, як горнилівські незаможники, не пропадеш. Валентин Речмедін, «Весняні грози», 1961 р.
Синоніми
ред.- —
Антоніми
ред.- —
Гіпероніми
ред.- —
Гіпоніми
ред.- —
Холоніми
ред.- —
Мероніми
ред.- —
Етимологія
ред.Переклад
ред.Список перекладів | |