Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Українська

ред.

Тип та синтаксичні ознаки

ред.

до́б-рі лю́-ди

Стійка словосполука (усталене словосполучення). Використовується як іменна група.

Вимова

ред.
    • МФА: [ˈdɔbrʲi ˈlʲʊdɪ]

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. ті, що доброзичливо, чуйно ставляться до інших ◆ — Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи. Григорій Квітка-Основ'яненко, «Твори в шести томах, т. II», 1956 р. ◆ Повні пляшки та полумиски нагадували, що зібралися сюди добрі люди не задля пісних розмов. Любомир Дмитерко, «Наречена», 1959 р. ◆ Мокрина посміхнулася крізь сльози, бачачи, що світ не без добрих людей, що з такими, як горнилівські незаможники, не пропадеш. Валентин Речмедін, «Весняні грози», 1961 р.

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Етимологія

ред.

Див. добрий і люди.

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.