добрі люди
Українська
ред.
Тип та синтаксичні ознаки ред.
Стійка словосполука (усталене словосполучення). Використовується як іменна група.
Вимова ред.
- МФА: [ˈdɔbrʲi ˈlʲʊdɪ]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ті, що доброзичливо, чуйно ставляться до інших ◆ — Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи. Григорій Квітка-Основ'яненко, «Твори в шести томах, т. II», 1956 р. ◆ Повні пляшки та полумиски нагадували, що зібралися сюди добрі люди не задля пісних розмов. Любомир Дмитерко, «Наречена», 1959 р. ◆ Мокрина посміхнулася крізь сльози, бачачи, що світ не без добрих людей, що з такими, як горнилівські незаможники, не пропадеш. Валентин Речмедін, «Весняні грози», 1961 р.
Синоніми ред.
- —
Антоніми ред.
- —
Гіпероніми ред.
- —
Гіпоніми ред.
- —
Холоніми ред.
- —
Мероніми ред.
- —
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |