далебі
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
да́-ле-бі́
Прислівник; незмінний.
Корінь: -дал-; інтерфікс: -е-; корінь: -бі-.
Вимова ред.
- МФА: [ˈdɑlebʲi / dɐleˈbʲi]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. уживається у значенні вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. ◆ — Я, далебі, в тім не виною, // Що так роз'їхався з тобою. Іван Котляревський, «Енеїда», 1842 р. ◆ Далебі, він сам себе не пізнавав. Олекса Гуреїв
- розм. уживається у значенні частки таки ◆ — Якби не оце створіння, я далебі заснув би під кущем, так сьогодні парно якось у повітрі. Михайло Коцюбинський, «Для загального добра», 1895 р. ◆ Далебі немає чого поспішати. Андрій Головко, «Бур'ян», 1966 р.
Синоніми ред.
- далебіг, їй бо, їй богу, їй-право, справді, справді-бо, бігме, бігме-так, бігме-таки, істо, таки так, присяй-бо(гу); їй-право; справді ж (бо); що так; справді так
- далебіг
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Найтісніша спорідненість ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від польського dalibóg, яке утворилося на основі словосполучення da li Bóg «якщо дасть Бог», що складається з форми 3 ос. одн. від дієслова dać «дати», частки li «якщо» та іменника Bóg «Бог»[1].
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |