головуючий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.го-ло-ву́-ючий
Іменник.
Корінь: --.
Вимова
ред.- МФА: одн. [ɦɔlɔˈu̯ujʊt͡ʃei̯], мн. []
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- той, хто головує на зборах, засіданні й т. ін.; голова [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.Список перекладів | |
|
Джерела
ред.- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5